лабораторна діагностика молекулярних хвороб

Біохімічний метод та ДНК-діагностика Генні (молекулярні) хвороби. Генними називаються спадкові хвороби, які зумовлені генними мутаціями. Причини - порушення хімічної структури гена (молекули ДНК). Тому генні хвороби називають молекулярними. Класичні генні мутації успадковуються як менделюючі ознаки. Вони зумовлені мутацією одного гена (моногенні хвороби). Генеративні мутації розглядаються як повні форми. Відомі також мозаїчні форми, коли мутації виникають на ранніх стадіях дроблення зиготи в одній клітині. Такий організм буде мозаїчним за даним геном: частина клітин міститиме нормальний алель,.

1. тема: молекулярні хвороби. БІОХІМІЧНИЙ МЕТОД І ДНК-ДІАГНОСТИКА 2. Актуальність теми. Вивчення геному людини сприяло розробці методів. лікування та профілактики тяжких молекулярних хвороб. 152. 3. Мета заняття. Вивчити генетичні основи, особливості прояву і закономірності успадкування деяких генних (молекулярних) хвороб людини; ознайомитися з методами, що застосовуються для виявлення генних хвороб. 4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки та проведення заняття. 4.1. Теоретичні питання до заняття: 1. Біохімічний метод. 2. ДНК-діагностика. 3. Молекулярні хвороби вуглеводного, амін.

3. Принципи лабораторної діагностики молекулярних хвороб: біохімічний метод, ДНК-діагностика та ін. 4. Поняття про моногенні спадкові хвороби. Моногенні хвороби (МХ) – це генні захворювання, які підкоряються менделівському успадкуванню, і в. Поняття про моногенні спадкові хвороби. Моногенні хвороби (МХ) – це генні захворювання, які підкоряються менделівському успадкуванню, і в їх основі лежать точкові мутації. Проте при розгляді генних хвороб як менделюючих ознак організму, мова повинна йти про т. з. повні форми, тобто форми, зумовлені гаметичними (у зародкових клітинах) мутаціями. Це можуть б.

Молекулярні хвороби. Біохімічний метод і ДНК-діагностика. 2. 18. Механізми виникнення молекулярних хвороб. Принципи лабораторної діагностики. 19. Популяційно-статистичний метод.

Біохімічний метод і ДНК-діагностика Моногенні (молекулярні) хвороби людини, що зумовлені зміною молекулярної структури гена. Молекулярні хвороби вуглеводного, амінокислотного, білкового, ліпідного, мінерального обміну. Механізм їх виникнення та принципи лабораторної пренатальної діагностики. Генна інженерія. Біотехнологія. Визначити методи лабораторної діагностики гельмінтозів, виходячи з локалізації та життєвих циклів гельмінтів. Співвідносити цикли розвитку гельмінтів і способи зараження на гельмінтози з визначенням засобів запобігання захворювання на них. Обґрунтувати приналежність паразитарних захворювань людини до групи трансмісивних і природноосередкових.

Contact Лабораторна діагностика on Messenger. Medical Lab · Medical Service · Community. Page TransparencySee More. Лабораторна справа. News & Media Website. Клиническая лабораторная диагностика. Medical Lab. Progress.

Тема 4. Молекулярна діагностика алергій за допомогою рекомбінантних алергенів . . 144. Тема 5. Імунне запалення і інфекційні хвороби. . 174. ТЕМА 6. Крім того, гаптен, що є молекулою з малою молекулярною масою, за рахунок невеликих розмірів не здатний викликати імунну відповідь, проте, при з’єднанні з великою білковою молекулою (яка в даному випадку називається носієм) вони набувають імуногенних влас-тивостей. Носіями таких молекул можуть бути альбумін, глобуліни або синтетичні пептиди.

Лабораторна діагностика грипу. Параміксовируси. Лабораторна діагностика кору. Бактеріологічні дослідження з діагностики інфекційних хвороб та санітарного контролю навколишнього середовища проводяться у спеціальних науково-практичних установах - мікробіологічних лабораторіях, які функціонують, в тому числі, при клінічних лікарнях та санітарно-епідеміологічних станціях. При роботі у мікробіологічній лабораторії необхідно дотримуватися умов та правил, які гарантують працівникам та оточуючим безпеку від можливого зараження. 3. Характеризувати молекулярну структуру антитіл та особливості основних. класів імуноглобулінів. 4. Інтерпретувати властивості антигенів, антигенну будову мікроорганізмів.

Вірусологічна діагностика хвороб, що пікорнавірусами. Вірусологічна діагностика інфекцій, що ортоміксовірусами та параміксовірусами. мікробіологічної діагностики COVID-19. Вірусологічна діагностика ВІЛ-інфекції та СНІДу. Лабораторна діагностика параміксовірусних інфекцій. Тема 7. Пікорнавіруси. Пікорнавіруси (родина Picornaviridae). Молекулярний механізм дії дифтерійного токсину. Патогенез дифтерії. Антитоксичний імунітет.

Лабораторна діагностика ВІЛ - інфекції (СНІДу) та ураження порожнини рота при СНІДі» Тема «Лабораторна діагностика арбовірусних та робовірусних інфекцій (жовтої лихоманки, лихоманки Денге, кліщового енцефаліту, лихоманки Крим - Конго та лихоманки з нирковим синдромом)» Тема «Поксвіруси. Лабораторна діагностика натуральної віспи. Вірус вісповакцини. Вірус віспи мавп. Вірус віспи корів. Рабдовіруси. Лабораторна діагностика сказу» Тема «Герпесвіруси. Онкогенні віруси » Тема «Внутрішньолікарняні інфекції (лікарняні, госпітальні, нозокомінальні). Дифтерійний токсин. Токсигенність як наслідок фагової конверсії. Молекулярний механізм дії дифтерійного токсину. Патогенез дифтерії. Антитоксичний імунітет.

Для студентів спеціальності «Клінічна лабораторна діагностика» факультету біології, екології і медицини ДНУ. Навчальне видання. Тетяна Миколаївна Шевченко Світлана Анатоліївна Лацинська Сергій Іванович Вальчук. Посібник до вивчення курсу «Клінічна лабораторна діагностика». Редактори Л.М. Фролова, О,В. Бец Техредактор Л.П. Замятіна Коректор Т.А. Белиба. Використовують для діагностики вірусних хвороб; — реакцію коагглютинації як різновид реакції аглютинації, де антигени збудника визначають за допомогою стафілококів, попередньо оброблених імунною діагностичною сироваткою. Реакції преципітації — реакції, у яких відбувається осадження комплексу антиген-антитіло.

За дослі-дженнями властивостей життя та рівнями організації виокремлюють молекулярну біологію, цитологію, гістологію, морфологію, генетику, філогенію, еволюційне вчення, екологію, систематику та ін. Досяг-нення цих та багатьох інших наук людина застосовує в медицині для лікування захворювань, у сільському господарстві – для створення сприятливих умов вирощування культурних рослин, розведення тварин, у промисловості – для виробництва харчових продуктів, одягу, у справі охорони природи – для розуміння взаємозв’язків між організмами і природою.

ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВІ У ДІТЕЙ Навчальний посібник для студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. Харків ХНМУ. 2012. Лабораторна діагностика гемофілії здійснюється у два етапи: перший – якісна неповноцінність плазмового ланцюга гемостазу, другий – кількісна неповноцінність (табл. 2.7). 35. Таблиця 2.7. Лабораторні критерії якісної діагностики гемофілії. Цитогенетика і молекулярна генетика швидкого діагнозу в більшос-ті випадків не використовується, але для подальшої терапії та прогностичної оцінки є обов'язковими. При ГЛЛ особливо слід відзначити позитивну філа-дельфійську хромосому ГЛЛ з t(9; 22), визначення якої проводиться за допо-могою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Независимая лабораторная диагностика. Конфиденциальность результатов исследований. Высокая достоверность результатов. 3. Розробка та впровадження у ветеринарну медицину та тваринництво інноваційних молекулярних методів діагностики хвороб тварин. Научно-технический бюллетень. Перейти на страницу бюллетня.

Молекулярний рівень дає змогу вивчати зміни окремих молекул методами електронної мікроскопії, цитохімії, радіоавтографії, імуногістохімії. Субклітинний рівень дає можливість вивчати зміни ультраструктур клітин і позаклітинних утворень за допомогою електронного мікроскопу. Клітинний рівень дозволяє вивчати зміни окремих клітин методами електронної мікроскопії, гістології, гістохімії та радіоавтографії. Диференційна діагностика туберкульозу проводиться від грибкових хвороб, лейкозу, хвороби Марека, гельмінтозів, сапу, псевдотуберкульозу, паратуберкульозу, пулорозу – тифу, колігранулематозу. САП.

Лабораторна діагностика. Методичні вказівки до практичних занять студентів 4 курсу фармацевтичного факультету/ Під ред. проф. Л.В.Натрус - Донецьк, ДонНМУ.- 2013.- 109 стор. Який молекулярний механізм лежить в основі цього процесу? A. Вільнорадікальне окислення фосфоліпідів клітинних мембран B. Пригнічення тканинного дихання C. Активація процесів протеоліза D. Активація гліколіза E. Роз'єднування окислення і фосфорилування. Еталони відповідей: 1 – С; 5 – В; 9 – В. По-друге, в клініці внутрішніх хвороб практично всі нозології зв'язані або супроводжуються порушенням вуглеводного, білкового, ліпідного або іншого виду обмінів речовин, що можливо діагностувати за допомогою біохімічних методик.

хвороба серця – коефіцієнт атерогенності – антиген ядер проліферуючих клітин – комбіновані оральні контрацептиви. 5. Кпх КТ куо ЛГ лм гп гз лпвщ лпнщ лпонщ ме МЗ мнв МРТ мф мц НДСТ оп пг пі ПЛР пмф ПМЦ ПП ПТБ пхт пч свс СК. Морфологічна діагностика проліферативного типу ЛМ базувалася на оцінці кількості й активності периваскулярних зон росту — ділянок проліферації [39]. Свого часу ці явища ретельно описали Сєров В. В. і Василевський Л. Н. (1970) [37–39]. Дисрегуляція факторів росту є одним із молекулярних механізмів виникнення і росту ЛМ [142]. Залежно від проліферативної активності в міоматозних вузлах ЛМ пухлину поділяють на просту і проліферативну (без атипії).

Лабораторні методи діагностики. Цитологічні методи. Цитологічний метод використовують для дослідження вмісту пародонтальних кишень та інших вогнищ ураження пародонта. Біохімічні методи. Для ранньої діагностики хвороб пародонта і оцінки ефективності лікування визначають у сироватці крові та слині наявність нейрамінової кислоти, фукози, оксипроліну в сечі, вмісту ферментів та їх інгібіторів у сироватці крові та слині. Порівняльну оцінку цих цифрових показників до та після лікування розглядають як тест ефективності лікування.

Лабораторна діагностика малярії Приготування препаратів крові. Забір крові для мазка та товстої краплі. Забір капілярної крові: 1. Промаркуйте попередньо очищене скло: вкажіть ідентифікатор пацієнта (ПІБ, номер карти чи інший), дату та час забору крові. 3. Проведіть забір венозної крові у вакуумну пробірку з антикоагулянтом (переважно EDTA); або наберіть кров у шприц та перенесіть у пробірку з антикоагулянтом; добре перемішайте. 4. Приготуйте щонайменше два мазки та дві товсті краплі, якнайшвидше після забору. Лабораторна діагностика малярії. Приготування мазка та товстої краплі. 1. Завжди використовуйте окремі скельця для мазка і товстої краплі, коли це можливо.