особливості умови формування та етапи розвитку античної філософії

Етапи її розвитку та загальні особливості. Слово "античний*9 в перекладі з давньогрецької означає "давній". Але у звуженому й усталеному вживанні воно позначає початок європейської культури та цивілізації, греко-римський давній світ. На двох перших етапах розвитку поняття античної філософії збігається з поняттям давньогрецької філософії, а в подальшому історичному розвитку сюди додалися і філософські досягнення інших, культурно споріднених із Грецією регіонів. Відповісти на це запитання означає зрозуміти, які умови й донині необхідні для нормального розвитку філософії, і побачити в історії античної філософії деякі виходи на сучасність. Умови, що сприяли появі феномену античної філософії.

Тема работы: Умови виникнення та особливості античної філософії по предмету Философия. Размер: 19.48 КБ. Содержит 6436 знаков, 0 таблиц и 0 изображений.Вступ .Філософія людське мислення, один з видів людської життєдіяльності, теоретична форма світогляду; особливий вид мислення, на якому думка усвідомлює.

Основні етапи розвитку для давніх греків які жили в період античної філософії новлення цивілізації, світ - величезне зібрання різноманітних природних і суспільних сил та процесів. Як жити у такому світі? Хто править світом? . Для античної філософії є значущими розумні докази, логічна аргументація, риторико-дедуктивна раціональність, логос. Перехід «від міфу до логосу» створив відомий вектор розвитку і духовної культури, і цивілізації Європи. У розвитку античної філософії виділяється чотири основних етапи. Перший етап - охоплює VII-V стст. до н. є. і називається досо-кратівським. Філософи ж, які жили до Сократа, так і називаються -досократики.

У розвитку античної філософії вирізняються три основних етапи. Перший етап охоплює VII – VI століття до н.е. Його називають натурфілософським, або рання класика. У центрі уваги філософів того етапу стояли проблеми фізики (природи), Космосу, Всесвіту. Другий етап – висока класика. Він охоплює V – IV століття до н. е. В цей період відбувається антропологічний поворот у грецькій філософії – чітко помітна тенденція теми людини в системі інших проблем. Третій етап у розвитку античної філософії – (кінець IV до н. е. – початок VI ст. н. е.) – пізня класика, або завершальний етап античної філософії.

Ознайомтесь із тим, як характеризував основні етапи розвитку античної філософії видатний німецький філософ Г.Гегель. Уважно перечитавши наведені міркування Г.Гегеля, визначте, що саме автор покладав в основу розвитку грецької філософії, зрушення в яких характеристиках філософського мислення вважав вирішальними для її еволюції. Наскільки таке розуміння прогресу мислення можна вважати виправданим? Наскільки воно дає нам повне уявлення про давню філософію? "Перший період: від Фалеса до Арістотеля. Цей період ми знову ділимо на три розділи

Антична філософія — філософія античності. Умовно може бути поділена на давньогрецьку філософію та давньоримську філософію. Першим філософом античності є Фалес, останнім — Боецій. Усі основні ідеї та інституції, які складають сучасну західну цивілізацію, виникли протягом декількох століть в результаті зусиль давньогрецького народу. Право, демократія, мистецтво, наука, філософія — в тому значенні, як ми їх розуміємо сьогодні, з'явились саме в Давній Греції. Перші філософські вчення виникли близько 2 500.

Етапи розвитку:- натурфпіософський (фізичний) або рання класика: - висока класика; - пізня класика або завершальний цикл античної філософії. До нього входять періоди: • елліністична філософія; • олександрійська філософія; •римська філософія Найважливіші особливості античної філософії: - Набула автономного характеру розвитку; завдяки цьому вона вперше отримала тут свою назву; - Постала відкритою та доступною;всі вільні громадяни, окрім жінок, мали право займатися філософією; - Терпимо ставилась до різних ідей та позицій (окрім атеїзму); - Була надзвичайно пластичною, тобто здатною набувати різн.

У розвитку античної філософії виділяють такі основні етапи: -Перший етап ранньогрецької філософії(натурфілософський, рання класика) — охоплює епоху від виникнення філософського мислення на початку VI ст. до н.е. до часів Сократа (кінець V ст. до н.е.). Філософів цього періоду називають досократиками. До них належать такі філософи, як Фалес, Анаксимен, Анаксимандр, Геракліт, Піфагор, Парменід, Зенон Елейський, Левкип і Демокріт та ін.

Поняття античної філософії та її загальні особливості. План. Література. Умови, що сприяли появі феномену античної філософії: 1. географічно-кліматичні—розміщення Балканського півострова, де починався розвиток античної філософії, на перетині трьох континентів; сприятливий клімат; наявність різноманітних природних зон, що створювало ефект своєрідної „природної лабораторії” для випробовування людської кмітливості, розумності та активності. На двох перших етапах розвитку поняття античної філософії збігається з поняттям давньогрецької філософії, а в подальшому історичному розвитку сюди додалися і філософські досягнення інших, культурно споріднених із Грецією регіонів.

Незалежно від етапів розвитку антична філософія єдина, а її головною особливістю є космо- і лого- центризм. Логос - центральне поняття античної філософії. Греки мислять космос впорядкованим і гармонійним, таким же упорядкованим і гармонійним постає античний людина. Зло і недосконалість, на думку грецьких філософів, походить від нестачі справжнього знання, а його можна заповнити за допомогою філософії.

У розвитку античної філософії традиційно виділяють чотири основні етапи: I етап (до Уст. дон. е.) — досократівський. Найяскравіші представники — мислителі Мілетської та Ел.ейської шкіл, Піфагор, Геракліт, давньогрецькі атомісти; II етап (V—VI ст. до н. е.) — класичний. З ним пов'язана діяльність Сократа, Платона, Арістотеля; Шетап (IV—II ст, до н. е.) — елліністичний. У цей час засновується багато філософських шкіл, серед яких значне місце посідають стоїцизм та скептйциз^м, поширюється також учення Епікура; IV етап (І ст. до н. е.-УІ ст. н. е.) — римський. Римська філософія здебільшого пр.

1. Характер, особливості античної філософії. Філософія Стародавню Грецію в умовах, коли вільний громадянин поліса був головною постаттю суспільства. Тому греки, відбиваючи універсальні інтереси, займалися, передусім, проблемами космічного і логико-гносеологического характеру. Суттєвою рисою античної філософії є формування нового способу духовного самовираження, які вже у перших античних філософів придбав струнку логічний форму разом й характеризується раціональним розумінням світу. Цим антична філософія істотно відрізняється від східної мудрості. У розвитку античної філософії можна виділити такі етапи

Антична філософія - це філософія давніх греків та давніх римлян. Вона існувала з VI ст. до н. е. до VI ст. н. е., близько 1 200 років. Саме звідси веде свій початок західна філософія, майже всі її наступні школи, ідеї та уявлення, категорія, проблеми. Традиційно виділяють такі етапи античної філософії: - ранню класику (натуралісти, досократики). Головні проблеми - «Фізис» та «Космос», їх будова . Проблема синтезу чуттєвого та понадчуттєвого, ідея синтетичних формувань основних філософських проблем, побудова метафізичних систем, що визначають два світи − світ матерії та плинний, рухомий світ ідей. Проблема пошуку раціонального методу пізнання цих світів (Платон, Арістотель, їх послідовники).

Особливу роль у розвитку античної філософії зіграв Геракліт (з м. Ефес) з 544 - 480 рр.. до н.е.) Виходячи вже з традицією, що склалася, за єдине підставу світу він також бере окреме явище - Вогонь, а космос є "огнедишним кулею", який існує сам по собі, ніким не створений і завжди був і буде "вічно живим вогнем ", який володіє власними ритмами буття (" заходами. Усередині цього всеєдності все речі, тіла, предмети перетікають одна в одну. Завдяки руху він (космос) динамічний, а завдяки Логосу він зберігає свою стабільність, визначеність і гармонію. Геракліт одним з перших створює вчення про рух і розвиток матеріального світу, джерело і причина розвитку та утворення знаходяться в самому світі.

Становлення філософії стародавньої Греції. Мілетська школа. Вчення елеатів. Атомістичне вчення. Софісти. Філософія Сократа. Філософія Платона. Аристотель (філософія класичної Греції): логіка, вчення Аристотеля про душу, вчення Аристотеля про пізнання. Філософія стародавнього Риму, елліністсько-римський період.

Анти́чна філосóфія — філософія Стародавньої Греції та Стародавнього Риму (6 ст. до н. е. — поч. 6 ст. н. е.), історично перший етап розвитку європейської теоретичної думки і пізнання. Антична філософія. Афінська школа — фреска Рафаеля в Станці делла Сеньятура Ватиканського палацу. У центрі композиції — постаті Аристотеля і Платона.