структура термінів

Види та структура термінів. Терміни поділяють на загальнонаукові, міжгалузеві та вузькоспеціальні. Загальнонаукові терміни– це терміни, що поширені в усіх сучасних галузях наукових знань. Вони однаково використовуються в побутовій мові, художній літературі, ділових документах. Такі терміни прості, доступні, зрозумілі, як-от: аналіз, синтез, функція, аргумент, аналогія, категорія, класифікація, варіант, метод, суб’єкт, об’єкт та ін.

Структура термінів. Функції термінів. За допомогою терміна називають загальні поняття, категорії, ознаки (властивості) понять, а також операції (дії, відношення) у різних спеціальних сферах людських знань і діяльності, тобто йому, насамперед, притаманна номінативна функція. З номінативною функцією пов'язана сигніфікативна. ЇЇ ще можна назвати функцією позначення або знаковою функцією. Термін називає поняття за допомогою.

За формальною структурою терміни розподіляють на такі групи: 1. Терміни – кореневі слова. Сьогодні багато нових термінів утворюються за допомогою цього елемента, наприклад, «циклотрон», «дейтрон», «циклофазотрон» тощо. Традиційний спосіб словотворення — основоскладання — сьогодні у тер-мінознавстві значно поширився через те, що, по-перше, постійно поглиблюються наукові знання, що, у свою чергу, впливає на зріст нових наукових дисциплін на стику декількох наук.

Перш, ніж розглядати питання про структуру терміна, ми познайомимося з термінологічним поняттям «терміноелемент». Технічний термін «коробка передач» складається з терміна «коробка» та терміноелемента «передач», що показує родо-видовий зв'язок між поняттями. За формальною структурою терміни розподіляють на такі групи: 1. Терміни – кореневі слова. Корінна лексика, тобто власне українські слова. Запозичена лексика. ніс, вал. теза, атом. 2. Терміни – похідні слова.

Те́рмін (від лат. terminus — межа, кордон) — слово або словосполучення, застосоване для позначення деякого поняття. Поняття, назване словом, виражає суть явища, відображає об'єктивну істину; слово в системі – логос, термін; слово як позначення предмета — лексис, номен. Таким чином, слово є матеріальною мовною оболонкою, з якою нерозривно пов'язане поняття (існують у тандемі).

Структура термінів. Терміни різноманітні за структурою, походженням і способами творення. За структурними моделями терміни переділяють на . • двокомпонентні терміни - найчастіше це словосполучення іменник + іменник, наприклад: ректифікація кордону, стратегія спіпкування, дискурс культури, універсалії культури, або прикметник + іменник, наприклад: унітарна держава, цивільна відповідальність; • трикомпонентні конструкції, до складу яких можуть входити прийменники

Термін (від латин, terminus - межа, кінець) - це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини. Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію. Виокремлюють такі основні групи термінологічної лексики.

- власне українська лексика: терміни, утворені за допомогою префіксації (НАгрів); терміни, утворені за допомогою суфіксації (мурувАННЯ, армувАННЯ); терміни, утворені за допомогою суфіксально-префіксального способу (ПЕРЕпланувАННЯ). - запозичена лексика – терміни, утворені за допомогою префіксації, суфіксації та суфіксально-префіксального способу (конструкЦІЯ, деформАЦІЯ). - ініціальні (АПС – архітектурна планувальна структура); - складові (спецспоруда, промбудівля)

Термін (від латин. terminus - межа, кінець) — це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знання чи діяльності людини. Термінологія — 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують словотермінознавство); 2) сукупність термінів певної мови або певної галузі. Формулювання пунктів плану має лаконічну і чітку структуру.

Наведемо ще одну дефініцію терміна. «Термін — це мовний знак, що позначає спеціальне поняття у відповідній системі понять». Перш, ніж розглядати питання про структуру терміна, ми познайомимося з термінологічним поняттям «терміно-елемент».

Структура й походження термінів. 3. Правила слововживання й використовування українських термінів. 4. Професіоналізми і номенклатурні назви. Література. Термін (від латин. terminus - межа, кінець) - це слово або словосполучення, яке позначає чітко окреслене поняття певної галузі знання чи діяльності людини. Так, термінами економіки є такі назви, як видатки, авіста, брутто-прибуток, господарський механізм, міжнародний поділ праці, повна сатисфакція боргових зобов’язань.

здобувачі освіти систематизують та поглиблють знання щодо використання в мовленні термінів і професіоналізмів свого фаху, термінологію, джерела поповнення лексики сучасної мови; розпізнають загальнонаукові та вузькоспеціальні терміни; користуються термінологічними словниками, правильно використовують терміни свого фаху.. Інші методичні матеріали на урок Українська мова скачати.

Термін — це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знання чи діяльності людини. Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити на 3 основні групи: 1. Загальнонаукові терміни, тобто терміни, які вживаються практично в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез і под. До цієї категорії відносять і загальнотехнічну термінологію (машина, пристрій, агрегат).

Структура термінів. За формальною структурою терміни розподіляють на такі групи: 1. Терміни — кореневі слова. 2. Терміни — похідні слова. Запозичення з класичних мов. термін позначення структура мова. Типовим прикладом переходу з одного писемного ареалу до іншого є Румунія. У феодальну епоху Румунія використовувала кирилицю, що була запозичена разом із православ'ям.

Термін у системі професійного мовлення. Термін - слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття певної галузі науки, культури, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя. Слово термін відоме ще з античних часів. У латинській мові (terminus) воно означало "кінець", "кордон", "межу". У середньовіччі набуло вже значення "визначення", "позначення", У старофранцузькій мові знаходять навіть номінацію terme - "слово". В Україні ця назва поширюється вже у XVIII ст.

Більшість біологічних термінів мають двокомпонентну структуру. Серед двокомпонентних термінів найпродуктивнішою є модель прикметник (Н. в . Також широко представлена в біологічній термінології модель іменник (Н. в.) + іменник (Р. в.) : поведінка тварин, поріг подразнення, верхівка серця.

Термін – це слово або словосполучення, яке зіставляється з чітко окресленим поняттям певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя і вступає у системні відношення з іншими подібними одиницями мови, утворюючи разом з ними особливу систему – термінологію. Мовознавці виділяють такі ознаки терміна: 1) має чітке визначення, зафіксоване у словнику . Вивчаючи структуру термінів, лінгвісти виділяють такі типи термінів

Функції термінів в сучасному термінознавстві. На даний час невирішеною залишається проблема щодо функцій терміна та їх кількості. Як слушно зазначає В.А. Татарінов: “… склад функцій терміна залишається до цього часу не визначеним” [Татаринов 2006, с. 337].

Дана стаття присвячена питанню, що таке терміни в українській мові. Також будуть розібрані деякі поняття зі списку для тих учнів, які готуються здавати єдиний державний іспит. Терміни з нього необхідно вчити напам'ять, щоб розбиратися в такому складному питанні, як засоби стилістичної виразності в російській мові.